Літературне читання

Тема. Ніколи не втрачай віри у свої сили!

Матеріал уроку. Василь Сухомлинський «Як Павлик списав у Ніни задачу», «Найкраща лінійка».

Мета. Вчити орієнтуватися у структурі тексту, формувати уміння визначати головну думку твору, давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів, розвивати зв'язне мовлення; виховувати віру у свої сили.

Обладнання. Портрет В. Сухомлинського.

Хід уроку

Девіз уроку: Н.кол.  не втр.ч.й в.ри у св.ї с.л. .

- Перевіримо свої сили.

І. Мовна розминка.

1. Вправа на формування уміння уточнювати і розширювати висловлювання.

Гра «Закінчіть речення».

Учитель починає речення, а школярі його закінчують. Передбачається, що може бути декілька варіантів відповідей.

«Коли закінчу школу, то...»

«Мені хочеться знайти те місце, де...»

«Гарно жити на світі, коли...»

«Справжній товариш той, хто...»

«Я люблю читати оповідання, в якому...»

- Прочитай і підкресли зайве слово.

чкару            

вецьолі

репо

бавер

коломо

слома

шака

ронова

сако

лошка

року

дзивонк

гакни

фортпель

шизот

цесон

1.Скласти прислів’я із частин.

Людина без друзів                                    розіб’єш не склеїш.

Птах сильний крильми                             як дерево без коріння.

Дружба як скло                                          а людина – друзями.

2.Прочитай та поясни.

друг, в біді , пізнається, Справжній.

скарб, Дружба - ,  найдорожчий.

без друзів, Людина,  без коріння, дерево, що.

          3.Поширити речення, додаючи щоразу одне слово.

             Друг допоможе.

II. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми ознайомимось з новими творами В.О.Сухомлинського, у яких він розповідає про випадки зі шкільного життя, коли у начебто звичайних ситуаціях, розкриваються невідомі досі риси характеру дітей.

III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу».

1. Робота над заголовком твору.

- Прочитайте назву оповідання. Чи можете передбачити, про кого воно буде? Чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу?

2. Виразне читання оповідання вчителем.

- Де відбулися описані події?

- То чому Павлик списав задачу у Зіни?

3. Словникова робота.

а) Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.

У_________________задача

Над_______________задача

У_________________Зіна

У_________________Павлик

У_________________зошит

У_________________дія

б) Читання «пірамідки» слів.

Тож

дома

питає

питань

помилка

похнюпив

учителька

почервонів                     
  стурбований

розв’язувати

Читання пірамідки слів «луною» за вчителем, а тоді - мовчки.

- Які слова спільнокореневі? Доберіть спільнокореневі до слів помилка, почервонів.

- Поясніть синоніми до слова стурбований (схвильований, збентежений, знервований).

4. Повторне читання оповідання мовчки.

- Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних і другорядних персонажів.

5. Аналіз змісту твору.

- Чому Павлик прийшов до школи стурбований?

 Чому Павлик не розв'язав домашньої задачі?

- З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни?

 -Що він помітив у зошиті дівчинки?

- Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.

- Які оцінки отримали діти за домашнє завдання?

-Прочитайте, як Зіна і Павлик відреагували на них.

- Які риси характеру Павлика виявилися у його вчинку?

- Як далі можуть скластися стосунки Зіни й Павлика?

- Чи знайома вам ситуація, описана в оповіданні?

-Чи доводилось вам потрапляти у схожу ситуацію? Як ви з неї виходили?

6. Читання оповідання в особах.

- З якою інтонацією треба читати слова Петрика? (Схвильовано.)

- А Зіни? (З осудом, повчально.)

7. Робота в зошитах (с. 34 завдання 1).

8. Робота з ілюстрацією до оповідання.

- Розгляньте малюнок до твору. Знайдіть і зачитайте уривок твору, який зобразив художник.

IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Найкраща лінійка».

1.      Підготовка до самостійного читання.

письмові                      праці

найкращі                    лінійка

ручної                       роботи

кострубата                 оцінки

гладенька

- Що спільного у словах кожної колонки? (Прикметники, іменники.)

- Утворіть словосполучення, з'єднавши слова І і II колонок.

- Який іменник поєднався з двома прикметниками? Поясніть значення слова кострубата. (З нерівною поверхнею, шорстка.)

  2. Самостійне мовчазне або напівголосне читання твору з наступним тестуванням.

Тест «Що з двох правильне?»

1. Цей твір є...

а) казкою;                   б) оповіданням.

2. Микола й Роман були...

а) однокласниками;          б) сусідами.

3. За письмові роботи найкращі оцінки у...

а) Романа;                   б) Миколи.

4. Після уроку мови діти пішли...

а) у майстерню;              б) додому.

5. Найкраща лінійка вийшла у ...

а) Миколи;                  б) Романа.

6. Для чого Роман взяв свою лінійку до класу?

а) Йому було шкода залишати її в майстерні.

б) Хотів показати, що і він може зробити щось найкраще.

Відповіді: 1) б; 2) а; З) б; 4) а; 5) б; 6) б.

3. Повторне читання оповідання вголос.

- Поспостерігайте за зміною настрою у хлопців.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

- Які уроки згадує автор у творі?

 -Що учні робили на кожному з них?

  - Яку оцінку отримав Роман за диктант?

  - Який настрій мали хлопці на уроці рідної мови?

- Прочитайте, які лінійки вийшли у кожного з хлопців на уроці праці. Як учитель оцінив їхні роботи?

- Як змінився настрій у Миколи і Романа?

- Які здібності виявили Микола і Роман?

- Що автор хотів показати своїм твором?

 Що він у ньому схвалює? (Потрібно не втрачати віри у свої сили.)

- Чи переживали ви подібні почуття? Що найкраще виходить у вас? Що вам хотілося б робити краще?

5. Розвиток зв'язного мовлення.

- Продовжіть це оповідання ще кількома реченнями. (Наприклад, про те, як хлопці допомогли один одному покращити свої оцінки з того предмета, який у них не виходив.)

6. Робота в зошитах (с. 34).

V. Підсумок уроку.

- Поміркуйте, що автор схвалює, а що засуджує у своїх творах.

- Від чого автор намагається застерегти читача? До чого заохочує?